Підтримка сімей військовослужбовців — це важлива складова і бойової здатності підрозділу, і обороноздатності країни, — Наталія Умеренкова
Психосоціальна підтримка військових та їхніх рідних потребує більшої уваги. Як саме це можна зробити, об’єднавши зусилля держави, військових та громадськості, обговорювали фахівці під час круглого столу «Війна проти наших душ. Як зберегти ментальне здоров’я військовослужбовців і всього суспільства», що відбувся 8 червня в Military Media Center.
До війни такого масштабу неможливо було підготуватися. Так само як і не можливо було підготуватися до викликів, з якими зіштовхнулися українці через повномасштабне вторгнення. Як наголосила заступниця Міністра оборони України Ганна Маляр, згубного впливу війни зараз зазнають як військові, так і суспільство загалом.
«Вся нація сьогодні потребує психологічної підтримки, але в родинах військовослужбовців ще є підвищений рівень стресу, що пов’язаний з військовою службою рідної людини. Підтримка сімей військовослужбовців — це важлива складова і бойової здатності підрозділу, і обороноздатності країни», — зазначила директорка ГО «Громадський рух «Жіноча Сила України» Наталія Умеренкова.
Суспільство має усвідомити, що психологічна допомога під час війни є нормальним процесом. І тут, за словами Ганни Маляр, перед українським суспільством є низка викликів.
1. Подолання стереотипів.
«Перед нами стоїть задача роз’яснити, що допомога психолога – це нормально», — додала заступниця Міністра оборони України.
Вона наголосила, що серйозним викликом залишається стигматизація психологічних проблем. Адже психологічна допомога надається на добровільній основі, людина має право не звертатися до фахівця. І доволі часто саме стереотипи заважають людям визнати, що вони потребують такої допомоги. Тож першочерговим завданням усіх ланок допомоги залишається роз’яснювальна робота. Нині вкрай необхідно перетворити психологічну допомогу на звичну річ.
2. Кількість тих, хто потребуватиме психологічної підтримки.
«Якщо ми говоримо про кількість людей, які потенційно можуть потребувати психологічної підтримки, то після широкомасштабного вторгнення психологічної допомоги потребує вся нація. Якщо говорити про військових, то це майже мільйонна армія», — зазначила Ганна Маляр.
Як зауважила керівник Координаційного центру з психічного здоров’я Кабінету Міністрів України Оксана Збітнєва, держава має бути готовою до комплексного підходу з відновлення ментального здоров’я українців після війни.
3. Недостатня кількість психологів.
«Допомоги потребуватимуть не тільки військові, а й велика кількість цивільних громадян. Психологів не вистачає. І в найближчі роки бракуватиме. Тому було ухвалене рішення про створення єдиного координаційного органу. Маючи таку інституцію, буде простіше і ефективніше скеровувати ті ресурси, які ми маємо», — сказала Ганна Маляр.
4. Специфіка роботи із військовими.
За словами заступниці Міністра оборони України, через військову специфіку та питання безпеки з військовослужбовцями нині працюють лише військові психологи. Водночас, вона зауважила, що важливою в цьому напрямку є і взаємодія з громадськими організаціями.
«У нас є громадські організації, яким довіряє Міністерство оборони. Сьогодні з нами Наталія Умеренкова, яка представляє одну з них. Це цивільні психологи, які з 2014 року працюють в цьому напрямку (психологічної підтримки військових та їхніх рідних, – ред.)».
Суспільство має усвідомити, що психологічна допомога під час війни є нормальним процесом. І тут вже активно працюють і спеціалісти державного сектору, і військові структури, і громадськість.
Як зазначила Наталія Умеренкова, члени родин, які вперше зіштовхнулись з досвідом військової служби у більшості випадків дезорієнтовані. Вони не знають, як функціонує військова система і не знають до кого з яких питань звертатись. Також рідні військових часто не мають у своєму оточенні людей, які можуть розділити з ними їхні переживання, тому можуть відчувати ізольованість, що погіршує їхній психоемоційний стан. Тому такою важливою є психосоціальна підтримка сімей військовослужбовців.
«Коли ми говоримо про сім’ї, то маємо на увазі і військового, і членів його родини», — зауважила Наталія Умеренкова.
З досвіду роботи ГО «Громадський рух «Жіноча Сила України» за 9 років війни стало зрозуміло, що психосоціальна підтримка сімей військовослужбовців складається із:
- своєчасного надання інформації про маршрути отримання допомоги,
- допомоги з вирішенням конкретних питань,
- створення соціального середовища для підтримки членів сімей,
- безпосередньої психологічної допомоги.
«Проєкт Служба психосоціальної підтримки сімей військовослужбовців, який ГО «Громадський рух «Жіноча Сила України» впроваджує з початку повномасштабної війни фактично є моделлю такої допомоги», — сказала пані Наталія.
Керівниця координаційного центру з психічного здоров’я Кабінету Міністрів України Оксана Збітнєва також наголосила, що надання інформації — це важливий компонент, щоб людина заспокоїлася, тому що, за її словами, дезорієнтація — це вагомий стресовий чинник.
Крім того, за словами Наталії Умеренкової, завдяки роботі Служби психосоціальної підтримки сімей військовослужбовців з березня 2022 року у команди є розуміння потреб і проблем, з якими зіштовхуються члени родин військовослужбовців.
Враховуючи напрацьований досвід, на думку Наталії Умеренкової, для забезпечення психосоціальної підтримки сімей військовослужбовців необхідно:
- Організувати інформаційно-консультаційну роботу для розв’язання соціальних питань і надання психологічної підтримки 24/7 телефоном та в текстовому форматі.
- Створити умови доступної комунікації членів сімей з військовими частинами. Адже саме в/ч займається розв’язанням питань щодо несення служби. Ця робота потрібна і для більш ефективного вирішення питань, і для налагодження довіри між сім’ями та в/ч, і для створення підтримуючого соціального середовища.
- Така взаємодія відповідно до стандартів НАТО здійснюється в арміях країн-членів Північноатлантичного альянсу.
- Організувати роботу на рівні місцевих громад та їхню взаємодію з в/ч, ТЦК та СП.
- Створення на рівні Міністерства оборони України державних програм підтримки сімей військовослужбовців із:
– супроводу членів сімей на різних етапах проходження служби військового;
– підтримки членів родин, чий військовий загинув, зник безвісти або перебуває в полоні;
– відновлення;
– підтримки дітей військовослужбовців.
Як зауважила Оксана Збітнєва, міністерствам і відомствам сьогодні необхідно об’єднувати та координувати зусилля для створення дієвого ланцюжка послуг і сервісів, які мають підтримати людину на шляху до відновлення ментального відновлення. Зокрема, для цього реалізується Всеукраїнська програма ментального здоров’я.
Водночас заступниця Міністра оборони України зауважила, що у Збройних Силах вже здійснено певні кроки для подолання викликів.
«Ми провели цільову мобілізацію під наявні вакансії та здійснили відповідне навчання фахівців роботи з військовими. По-друге, вже залучаються громадські організації й цивільні психологи, які працюють на цьому фронті з 2014 року й несуть весь цей тягар на собі», — сказала Ганна Маляр.
Під час круглого столу начальник відділу оперативної психологічної роботи у військах Центру МПЗ ЗСУ Наталія Мельник розповіла про завдання та специфіку роботи груп мобільних бригад та груп контролю бойового стресу. За її словами, повномасштабна війна дала поштовх, щоб усі ми звернули увагу на ментальне здоров’я і військових, і суспільства загалом.
Завдання психологів у зоні бойових дій – підготувати військових до виконання бойових завдань, стабілізувати їхній стан після бою. Військові отримують поради, що робити та як діяти під час війни, а також як повернутися після перемоги, щоб максимально зберегти психічне здоров’я.
«Я з 2014 року на цій війні. І саме за ці півтора роки я бачу великі напрацювання. Щодо військових, то ми звернули увагу, що вони вже питають: Як нам повертатися після перемоги? Як впоратися з наслідками війни, які ми тут отримаємо? Тобто у військових уже є усвідомлення» — сказала Наталія Мельник.
Представниця Головного управління морально-психологічного забезпечення ЗСУ майор Альона Сидоренко під час круглого столу розказала про проєкт психологічної допомоги «Рівний-Рівному», який реалізовується у війську, а також про спеціальні тренінги для українських військовослужбовців, які проведуть фахівці організації «Ізраїльська коаліція травми».
«Програма «Рівний-Рівному» розрахована на підготовку особового складу, щоб навчити їх надавати першу психологічну допомогу, розрізняти стани своїх побратимів. Спочатку на рівні взводу готуються тренери. Це сержанти або солдати, які мають лідерські якості, легко навчаються, мають довіру своїх побратимів. Їх будуть навчати. Потім слухачів курсу буде направлено в бойові підрозділи, де вони вже навчатимуть своїх побратимів тим навичкам, які вони отримають під час навчання. Це і є підтримка рівний рівному», – зазначила Альона Сидоренко.
За її словами, зважаючи на тривалість та масштаб цієї війни, досвід України є унікальним і не співставним з досвідом американських і ізраїльських колег.
Тимчасово виконуючий обов’язки директора Департаменту гуманітарного забезпечення Міністерства оборони Назім Агаєв розповів про координацію зусиль по організації санаторно-курортного відпочинку для військовослужбовців в межах загальнонаціональної програми ментального здоров’я.
Як зауважила Оксана Збітнєва, міністерствам і відомствам сьогодні необхідно об’єднувати та координувати зусилля для створення дієвого ланцюжка послуг і сервісів, які мають підтримати людину на шляху до відновлення ментального відновлення. Зокрема, для цього реалізується Всеукраїнська програма ментального здоров’я.
Наталія Умеренкова подякувала за залученість громадського сектору, зокрема, фахівців ГО «Громадський рух «Жіноча Сила України» в обговоренні таких важливих питань.
«Особливо цінно, що ключові державні структури запрошують громадські організації для обговорення такої важливої теми. Бо в кожного є своя роль і маючи взаємодію ми можемо багато зробити», — зазначила вона.
Цей захід став важливим кроком на шляху покращення системи психосоціальної підтримки як військових та їхніх сімей, так і всього українського суспільства.
Відеозапис круглого столу можна переглянути тут.