Соціальна підтримка військових та їхніх рідних можлива завдяки міжсекторальній та міжвідомчій взаємодії різних відомств
Соціальний супровід і психологічна підтримка військових та їхніх сімей в громаді — важлива складова загальнодержавної системи психосоціальної підтримки. Про це під час круглого столу «Точка сили. Програми з соціальної підтримки військових та перший досвід роботи кейс-менеджерів у громадах» говорили фахівці із державного, військового та громадського секторів.
«Під час військової служби захисник і його сім’я проходять дві точки адаптації: перший — коли військовий йде до лав Збройних Сил, а другий — при завершенні служби. Між цими двома етапами постає чимало викликів перед воїном і його родиною. Умови повномасштабної війни створюють для військових та їхніх рідних ще додаткові виклики, де також постійно потрібно адаптуватися», — сказала директорка ГО «Громадський рух «Жіноча Сила України» Наталія Умеренкова, яка модерувала захід.
Питання соціальних послуг, які може отримати захисник і його родина, є одним із найбільш поширених, з яким звертаються військові та їхні рідні до фахівці нашої Служби психосоціальної підтримки сімей військовослужбовців. Серед них є запити, що належать до зони відповідальності військової частини, а також питання, які є зоною відповідальності громади. Адже не всі військовослужбовці мають статус учасників бойових дій. Однак, не всі місцеві програми соціальної підтримки розраховані на діючих військових, які не є учасниками бойових дій.
Під час круглого столу учасники обговорили напрацювання зі створення системи соціальної підтримки військових та ветеранів, впровадження патронатної служби у військових частинах та соціального супроводу в ТЦК та СП, досвід реалізації міжвідомчих пілотних проєктів, роботу кейс-менеджерів у громадах та центрів ветеранських кейс-менеджерів.
Начальник Управління соціального супроводу Головного управління морально-психологічного забезпечення ЗСУ полковник Ярослав Калініченко розповів, що у Збройних Силах створено систему соціального супроводу, яка включає в себе повний комплекс соцопіки над військовослужбовцями та членами їх сімей з моменту призову військових і до звільнення з військової служби. Крім того, вводяться посади соцпрацівників, які здійснюють оцінку потреб військовослужбовців соціального характеру, надання цих послуг і спрямування військових та членів їхніх сімей до відповідних установ, які здатні вирішити проблеми, що їх хвилюють.
«У військових частинах є відповідні офіцери з соціальної роботи, вводяться посади соцпрацівників, які здійснюють оцінку індивідуальних потреб військовослужбовців соціального характеру, надання цих послуг і спрямування військових та членів їх сімей до тих структур, або державних органів, які здатні вирішити ті проблеми, що безпосередньо впливають на військовослужбовців», — зазначив полковник Ярослав Калініченко.
За його словами, важливим сегментом залишається робота з сім’ями військових. Адже воїн має бути зосередженим на виконанні завдань. Для того, щоб він не переймався за своїх рідних, введено посади соцпрацівників у пунктах постійної дислокації підрозділів. Власне ці люди є провідниками між цивільним середовищем та військом. Крім того, відповідні фахівці є й в ТЦК та СП.
Радниця міністра соціальної політики України Наталія Кавецька наголосила на важливості міжсекторальної взаємодії, де присутні органи державної влади, органи місцевого самоврядування, сильне громадянське суспільство, які можуть бути надавачами соціальних послуг, де є соціально-відповідальний бізнес та міжнародні партнери. За її словами, фокусом уваги соціальних служб визнана сім’я як головна соціальна ланка, яка взаємодіє з військовослужбовцем, і згодом — з ветераном.
«В рамках патронатної служби соціальні працівники мають взяти на себе вирішення цивільних питань, з якими стикається військовослужбовець. Ми вбачаємо доцільним залучення недержавних надавачів соціальних послуг і роздержавлення цієї галузі для виникнення здорової конкуренції, в якій і народжується якість надання послуг. Над цим відбувається робота щодо запуску пілотного проєкту патронатної служби», — зазначила Наталія Кавецька.
Важливим прикладом міжвідомчої співпраці з Міністерством оборони Наталія Кавецька назвала програму соціального відновлення, на яку є великий запит у суспільстві.
«В межах цієї програми чинні військовослужбовці та їхні сім’ї в супроводі військових психологів, соціальних працівників проводять тиждень разом. Це якісний і модерований відпочинок, під час якого можна виявити потенційні точки болю, щоб спрогнозувати проблемні ситуації в контексті соціальних зв’язків військового, налагодити комунікацію із сім’єю. Маємо вже позитивні відгуки із цим пілотним проєктом», — розповіла радниця Міністра соціальної політики України.
За її словами наразі Міністерством соціальної політики спільно з Міноборони та громадською організацією «Простір можливостей» розробляються алгоритми посилення діяльності ТЦК та СП. Планується взяти два пілотні регіони, щоб пропрацювати систему поглибленого навчання, супервізії та взаємного зв’язку з надавачами соціальних послуг, контакти та комунікації з громадами для якісної роботи ТЦК та СП.
Однією з новацій соціальної сфери стають Центри ветеранських кейс-менеджерів. Хто буде цей менеджер, який буде організовувати надання всіх послуг для ветерана та його родини, і як це працює в громадах, розповіла міністерка у справах ветеранів 2019–2020 років, керівниця проєктів ГО «Простір можливостей» Оксана Коляда.
«Це питання не лише соціальних послуг, а й економічної реінтеграції, працевлаштування. Спільно з Мінсоцполітики відпрацьовано проєкт підготовки ветеранських кейс-менеджерів. Це фахівці по роботі з ветеранами та членами їхніх родин з використанням інструменту кейс-менеджменту. Це ключовий інструмент — тобто ведення випадку. Фахівець має отримувати інформацію від кейс-менеджменту з ТЦК, реабілітаційного центру, військової частини і вести далі випадок (кейс) ветерана і його родини», — пояснила вона.
За її словами, саме такий фахівець організовує весь спектр цих послуг, тому він повинен володіти адвокаційними, комунікаційними навичками, співпрацювати з органами місцевого самоврядування, вивчаючи проблеми ветеранів, ініціювати зміни до ветеранських програм. Вона також наголосила, що реінтеграція ветеранів вимагає міжвідомчої та міжсекторальної співпраці. Тому вкрай важливо для цього створити єдину систему, яка б змогла забезпечити їм доступ до соціальних послуг, медичної допомоги, працевлаштування та психологічної підтримки. Оксана Коляда також наголосила, що реінтеграція ветеранів – це не лише питання держави, а й суспільства в цілому. Це важлива задача, яка вимагає зусиль усіх сторін.
«Ми повинні зробити все можливе, щоб ветерани могли повернутися до нормального життя і стати повноцінними членами суспільства», — сказала Оксана Коляда.
Про досвід успішних програм, проблеми та виклики, що постали у сфері соціального супроводу військових і ветеранів, та шляхи їх подолання під час круглого столу розповіли представники Бучанської та Білоцерківської громад, а також представниця громадського сектору Хмельницької громад.
Міжсекторанльна взаємодія, взаємопідтримка і відкритість до співпраці — є основою того, що система соціальної підтримки і військовослужбовців, і ветеранів, і членів їхніх сімей буде спроможною відповідати на виклики, які є сьогодні, і які будуть в майбутньому.
Вдячні Military Media Center за запрошення та надання майданчика для дискусії. Дякуємо учасникам за взаємодію в питання впровадження змін для покращення в Україні системи підтримки військовослужбовців та їхніх сімей.
Відео обговорення питання системи соціальної підтримки військових та їхніх рідних можна переглянути можна за посиланням: