Ділимось досвідом підтримки родин військовослужбовців: лекція для студентів КНУ ім. В. Стефаника

Продовжуємо поширювати досвід з підтримки родин військовослужбовців, що напрацьовані нашою командою за понад 11 років роботи. І ми завжди раді можливості ділитися експертизою та передавати знання майбутнім фахівцям — тим, хто формуватиме психологічну спільноту завтра.

Нещодавно наша колега, психологиня телефонної лінії Юлія Коваленко провела відкриту гостьову лекцію для студентів факультету психології Карпатського національного університету ім. В. Стефаника. Ця зустріч відбулася в межах курсу «Кризові інтервенції в роботі психолога» та стала частиною чудової традиції університету — запрошувати фахівців, які діляться практичним досвідом роботи у час війни.

Під час лекції Юлія розповіла, як працює телефонна лінія нашої Служби психосоціальної підтримки сімей військовослужбовців.

• Як організована робота на телефонній лінії.
• Як фахівці можуть долучитися до нашої команди та які компетенції, необхідні для ефективної допомоги іншим.
• Які запити є найбільш поширеними.
• Як психолог створює безпечний простір для людини, котра звертається, та в який спосіб надає підтримку.
• В яких інших напрямках та форматах працює наша організація.
• Чому волонтерство — це покликання і чому це важливо особливо у час війни.

Значну частину зустрічі приділили обговоренню важливих тем — підтримка близьких, чиї рідні на війні, які питання найбільше турбують військових та їхніх рідних, професійне самозбереження, виклики роботи зі складними кейсами, роль колег у збереженні стійкості та турботу про себе, коли щодня стикаєшся з людським болем.

Дякуємо всім активну участь в обговоренні, за відверті і непрості запитання про:

• турботу про себе, коли щодня доводиться стикатися із людським болем.
• підтримку близьких, чиї рідні воюють;
• професійне самозбереження;
• роботу зі складними запитами;
• виклики, з якими стикаються самі фахівці;
• важливість підтримки з боку колег.

Жива розмова, реальні кейси, знання та експертиза, що перевірені практикою, щирість і відкритість — те, що робить такі зустрічі по-справжньому цінними.

Ми вдячні Факультету психології КНУ ім. В. Стефаника та викладачці курсу Галині Федоришин за запрошення й створення простору, де майбутні психологи можуть вчитися на реальному досвіді.

Дякуємо Юлії Коваленко за професіоналізм, стійкість і щоденну роботу поруч із тими, кому зараз найважче.