Розбудовуємо мережу підтримки для родин військовослужбовців за авторською програмою ГО «Жіноча Сила» «Місце сили»: досвід групи в Хмельницькому

Після завершення навчання підтримка продовжується у громадах — у зустрічах для жінок із родин військовослужбовців, де вони можуть зустріти жінок зі схожим досвідом, відчути, що вони не самі, та поступово відновлювати внутрішню опору для життя в умовах тривалої невизначеності.

Саме такою стала група підтримки для дружин військовослужбовців, яку провели у Хмельницькому Ірина Гнєзділова та Ірина Йолтухівська — випускниці навчального курсу «Ведення груп підтримки для дружин і матерів військовослужбовців» за нашою авторською програмою «Місце сили». Навчання дало психологиням не лише методику ведення груп, а й практичну готовність працювати зі складними емоційними реакціями, які часто переживають дружини військовослужбовців. Зустрічі відбувалися офлайн на базі комунального закладу «Ветеранський простір» Хмельницької міської ради.

Під час зустрічей жінки говорили про власне виснаження, тривогу, відповідальність за дітей і родину, труднощі очікування та постійну невизначеність. Водночас група поступово ставала для них простором, де можна було говорити не лише про чоловіка, дітей чи службу, а й про власні переживання, потреби й себе.

За словами психологинь, одним із найважливіших результатів групи стало те, що учасниці поступово почали більше прислухатися до власних потреб і дозволяти собі говорити про те, що відчувають.

Одна з учасниць, яка довго не наважувалася відкриватися, згодом поділилася, що для неї це була перша спроба не дистанціюватися, а залишитися в групі до завершення програми. Найціннішою для неї стала атмосфера, у якій не потрібно було говорити більше, ніж ти готова саме зараз. Інша учасниця розповіла, що вперше змогла вголос озвучити думки й переживання, про які раніше не говорила навіть найближчим людям.

Ці зміни добре відображають слова самих учасниць після завершення групи:

«Тут я відчувала себе живою, енергійною, сповненою сил і надії на краще».

«У групі я почувалася комфортно. З нетерпінням чекала на кожну зустріч».

«Щиро вдячна за емоційні ресурси, підтримку, ставлення і досвід».

За словами психологинь, одна з головних цінностей таких зустрічей у тому, що жінка перестає залишатися зі своїми переживаннями наодинці.

«Групи підтримки створюють простір, де жінці не потрібно пояснювати свій досвід з нуля чи доводити право на власні емоції. Саме тут народжується важливе відчуття: “Я не одна. Інші також проходять через схожі труднощі”», — поділилася психологиня Ірина Гнєзділова.

Такі зустрічі допомагають знизити емоційне напруження, знайти нові способи справлятися зі стресом і отримати підтримку в громаді — поруч із домом, у місці, де жінки щодня стикаються з викликами тривалого очікування рідної людини з війни. Фахівчині переконані, що такі групи мають значення не лише для окремих жінок, а й для стійкості громад загалом.

Для багатьох жінок саме такі групи стають першим безпечним місцем, де вони дозволяють собі попросити про підтримку й прийняти її.

«Потреба у підтримці не зникає після однієї чи кількох зустрічей. Війна триває, а разом із нею — тривога, невизначеність, відповідальність і щоденні виклики, з якими стикаються родини військовослужбовців», — зазначила психологиня Ірина Йолтухівська.

Саме тому важливо, щоб підтримка була доступною там, де жінки живуть, працюють, виховують дітей і чекають своїх рідних. Регулярні групи допомагають жінкам зберігати зв’язок із людьми, знаходити ресурси для відновлення та формувати в громаді коло взаємопідтримки, яке залишається поруч тоді, коли це особливо важливо.

Досвід Хмельницького ще раз показує: після підготовки фахівчинь підтримка не завершується. Вона продовжується у громадах — у реальних зустрічах, у змінах, які проживають жінки, і в мережі взаємопідтримки, що формується поруч із ними.