Дитина не хоче спати сама, хоча їй вже більше 10 років. Що робити?

Страх сну наодинці – поширена проблема, особливо у дітей, які пережили травматичні події або живуть в умовах війни. 

Дитячі психологи ГО «Громадський рух  « Жіноча Сила України», ведучі груп підтримки для дітей Ірина Хохліна та Катерина Павлишин підготували підбірку порад на тему: «Як допомогти дитині, якщо вона почала боятися спати сама?»

• Відверто поговоріть з дитиною і розпитайте, що саме її лякає. Наприклад, це можуть бути звуки вибухів, тривожні новини, страх темряви або самотності. 
• Розмову можна почати так: « Я помічаю, що останнім часом тобі важко засинати самій/самому. Мабуть тебе щось хвилює. Я хочу тобі допомогти. Що ти думаєш, коли лягаєш спати? Що тебе лякає?» 
• Уважно слухайте: Дайте дитині можливість висловитися без критики та перебивань. Іноді сам процес розмови може полегшити її стан. 
• Покажіть, що ви розумієте її почуття, співчуваєте і готові підтримати. 
• Проговоріть, що дорослі теж часом бояться, так буває і це нормально, абсолютно не соромно. Можна навести приклади з свого життя, розповісти як ви себе почували і як вдалось поступово справитись 
• Х Уникайте знецінення та порівнянь: Фрази, наприклад як “Не будь таким маленьким”, “Нема чого боятися” , «А от твій молодший брат спить сам і не боїться» не допомагають, а навпаки, можуть погіршити ситуацію, так як ймовірно підліток буде відчувати себе ненормальним та самотнім у своєму страху. 

• Облаштуйте спальне місце дитини так, щоб вона почувалася максимально комфортно. Також доречним може бути нічник, довга іграшка-обіймашка для сну. 
• Переконайтеся, що в кімнаті є доступ до води та заспокійливих предметів (наприклад, плед). 
• Запитайте: «Як ти хочеш змінити свою кімнату чи свій куточок?» Це можуть бути ідеї, які не потребують багато фінансів. Наприклад, можна роздруковані цікаві картинки розмістити на стіні, або ж власні малюнки 
• Організуйте перестановку меблів при бажанні підлітка 
• Якщо страх дуже сильний, то тимчасово організуйте спільне спальне місце у вашій або дитячій кімнаті.

• Обмежте використання гаджетів перед сном: Екрани випромінюють синє світло, яке може порушувати вироблення мелатоніну та ускладнювати засинання. Запропонуйте альтернативні спокійні заняття. 
• Читання книги, прослуховування аудіо книги або спокійної музики 
• Тактильний контакт: Обійми, погладжування перед сном можуть мати заспокійливий ефект. 
• Уникайте перегляду новин або тривожних фільмів перед сном. 
• Спробуйте разом техніки релаксації, такі як глибоке дихання або медитація.
• Музика для сну (шум моря, дощу… така, що подобається і розслаблює). 
• Спокійна приємна розмова 
• Провітрюйте кімнату: Свіже повітря сприяє кращому сну. 

• Проводьте більше часу з дитиною перед сном. Розмовляйте, обіймайте її, дайте їй відчути вашу присутність. 
• Проговоріть дитині, що ви завжди готові допомогти у складній ситуації. Навіть, якщо поки що не знаєте як це зробити, то варто проговорити, що спільно будете шукати варіанти вирішення. 
• Пригадайте чи не чує випадково дитина ваших емоційних тривожних розмов наприклад, про складні події в країні від вас або ж коли ви спілкуєтесь з кимось телефоном.

• Навчіть складати план на тиждень, день. Вносьте в план не лише обов’язкові справи, а й важливо, щоб там був позначений час відпочинку, розваг, були заплановані маленькі приємності 
• Намагайтеся підтримувати максимально стабільний розпорядок дня. Регулярність дає відчуття контролю та передбачуваності, що може зменшити тривожність. 

• Тривалий страх: Якщо страх не минає протягом тривалого часу, є дуже інтенсивним або супроводжується іншими симптомами тривожності (проблеми з апетитом, дратівливість, складнощі з концентрацією), варто звернутися за консультацією до дитячого психолога 
• Фахівець допоможе дитині впоратися з тривогою і розробить індивідуальний план дій.
• Якщо ви підозрюєте, що страх може бути пов’язаний з травматичним досвідом, професійна допомога є обов’язковою. 

Пам’ятайте, що ви також переживаєте складний час. Піклуйтеся про своє емоційне та фізичне здоров’я, щоб мати сили підтримувати дитину. 

І на завершення хочемо зазначити. Що як би вам зараз не було складно, будь ласка вірте в свою дитину: Показуйте свою віру в те, що дитина зможе подолати свій страх. Будьте терплячі та уважні до потреб вашої дитини, і ви зможете допомогти їй пережити цей складний період.