Почуття провини: чи можна дружині відпочивати з дітьми, коли чоловік перебуває на війні

В чому проблема?

До війни у нашому плині життя було звичною справою, що періоди праці змінювалися відпустками та подорожами. Очевидно, що відпочинок необхідний людині: для переключення з буденності, релаксації, більш тісної позитивної взаємодії у родині. У війну не лише нормально дозволяти собі відпочивати, але й необхідно, адже людина дуже сильно виснажується через постійний стрес.

У випадку сімей військовослужбовців постає питання: як відпочивати, якщо чоловік на війні? 

У родинах військових часто діє невидима заборона на відпочинок, він сприймається, як розкіш, зрада, егоїзм чи інше (ваш варіант). Таке ставлення до необхідного у житті процесу створює значне психологічне напруження, що часто не проговорюється. Виходить замкнене коло, відпочинок необхідний, проте діє невидима заборона, і напруження накопичується.

Яке рішення?

Виділимо перше правило — домовлятися і говорити про свої потреби. Можна обрати типи відпочинку, що будуть прийнятні у вашій сім’ї. Варіанти різні: дитячі табори, пізнавальні подорожі, турпоходи, екскурсії або тури як всередині країни, так і за кордон, спілкування з друзями.

Нехтування дружиною відпочинком може супроводжуватися благородною метою — розділити таким чином тягар воєнного досвіду чоловіка. Проте саме  дружина несе на собі увесь тягар повсякденних справ. Діти, які переживають за тата, навчаються під час війни, перебувають під постійною загрозою обстрілів, потребують відпочинку не менше. Поруч з тим, позиція уникати відпочинку створює ризики для психічного здоров’я, благополуччя стосунків, спілкування з дітьми.

Тож друге правило – проговорювати, висловлювати як проблеми, так і підтримку.

Наприклад:
«
Я тебе підтримую»,
«Я хочу відпочивати з тобою»,
«Ми почекаємо твоєї відпустки» або
«
Нам необхідно перепочити від справ та навчання, з’їздимо до родичів».

І те й інше нормально.

Внутрішня заборона на відпочинок може бути елементом більшої заборони на радість. У такому випадку ситуація переростає у небезпечну у зв’язку зі значним ризиком депресії та її негативних наслідків. Відкладання життя на потім, як і відпочинку, робить життя пустим, може спричинити небезпечний стан — ангедонії, спочатку заборони, а потім неможливості отримувати задоволення та радість. Таким ставленням та знеціненням життя в теперішньому моменті ми демонструємо дітям “я обираю страждати”. А отже, передаємо деструктивний вплив війни на наступні покоління.

Що ще може допомогти?

Як правило, подружжя намагається уникнути конфліктних тем, проте відпустка військового – тема складна. У нинішній ситуації відпустку військовому чекати зазвичай довго, а її терміни неясні, через те важко спланувати. Проте стосунки – це і ваша історія, і сьогодення, і плани на майбутнє. Створіть вашу мрію про відпустку разом, тоді і нагода реалізувати наступить швидше. Говоріть вашому чоловікові, що час з ним – найцінніший для вас. Нехай ваша підтримка стане містком до чудової нагоди побути разом!

Якщо ви відчуваєте необхідність покращити власний психоемоційний стан або потребуєте підтримки й спілкування у безпечному колі людей, які вас зрозуміють, візьміть участь у групі психологічної підтримки для матерів, дружин, партнерок і сестер військовослужбовців. Долучитися до групи можна за посиланням.

Якщо ви потребуєте психологічної допомоги, можна звернутися на безкоштовну телефонну лінію до спеціалістів Служби психосоціальної підтримки сімей військовослужбовців 0 800 332 720 чи написати свій запит фахівцям у телеграм @pidtrymkainua.

Цей матеріал створено ГО «Громадський рух «Жіноча Сила України» за підтримки ІСАР Єднання у межах проєкту «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства», що реалізується ІСАР Єднання у консорціумі з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) та Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку. Зміст публікації не обов’язково відображає погляди ІСАР Єднання, погляди Агентства США з міжнародного розвитку або Уряду США. Текст психологині Служби психосоціальної підтримки сімей військовослужбовців Тетяни Смірнової.