Як підтримати вдову/вдівця, які втратили партнера на війні?

Втрата партнера на війні нині, на жаль, нині непоодинока історія для українських родин. Пережити загибель коханої людини – надскладне випробування. Жінкам та чоловікам після такої втрати важко оговтатися й продовжити жити. 

Як підтримати та допомогти близькій людині, яка втратила партнера на війні? На що краще звернути увагу й де шукати допомоги? Знайти відповідь на ці непрості питання допомагала консультантка телефонної лінії, психологиня Служби Діана Шкарпітко.

Горювання  це набагато більше, ніж почуття смутку після смерті когось, кого ми любимо. Воно може мати глибокий вплив на особу. Всі відчувають втрату по-різному і її може бути важко інтегрувати роками.

Фізично горе може призвести до втрати апетиту, безсоння, фізичного болю, тривоги або паніки, а також пригнічення імунної системи, зробивши людину схильною до захворювань. Горювання дійсно може мати глибокий вплив на наше тіло.

Емоційні реакції на горювання можуть бути різноманітними, включаючи страх, тривогу, відчай, гнів, обурення, сум, тугу, розгубленість, вразливість або амбівалентність. Також можуть виникати навʼязливі думки, труднощі з концентрацією, плануванням і роботою, що зумовлено змінами у мозку під час стресу. При стресі деякі частини мозку більш активні, ніж раціональні частини, тому це відчувається як дезорганізація і розгубленість. У цей час світогляд людини, що переживає втрату, може змінюватись, а ідентичність може викликати сумніви.

Коли тривалі роздуми і туга затягуються на довгий час, на рік і більше  – це не просто горювання та смуток. Надмірно збуджений гіперактивний мозок ніби весь час «тужить» і «обертається назад, у минуле». Такий стан може призвести до значних страждань і не є просто процесом адаптації до змін у житті. Це ознака того, що горювання може затягнутися і потрібна допомога.

Духовно людина може втратити віру, надію, може виникнути відчуття провини або сорому, зникнути сенс життя. Така особа може відчувати, що більше не має мети і почати переживати екзистенційну кризу.

У соціальному плані переживання втрати має теж великий вплив – зона комфорту звужується, коло спілкування зменшується, людині, яка переживає втрату, часто не хочеться виходити з дому навіть до супермаркету, не говорячи вже про зустрічі з друзями. Вона може  стати надто пильною, вразливою, відчувати загрозу, почати уникати будь-яких контактів, відчувати ізольованість і самотність.

Горювання може спричинити значні зміни у поведінці, дехто може почати втрачати апетит і відмовлятись від їжі або навпаки переїдати. Хтось може займатися самозаспокоєнням, приймати ліки або вдаватися до інших методів відволікання, таких як багатогодинний перегляд серіалів або вживання алкоголю чи навіть наркотиків. Все це так звані стратегії копінгу, тобто способи виживання, спрямовані на подолання стресових та важких побутових ситуацій. Якщо людина таким чином намагається впоратись із ситуацією, можна підтримати її, проте якщо своєю поведінкою вона завдає шкоди собі або іншим, варто втрутитись і звернутися до фахівців. 

Причини критичних депресивних станів під час горювання можуть бути досить різноманітні. Сам процес горя пов’язаний із втратою близької людини, може викликати глибоке переживання, шок і відчуття порожнечі, що становить основу для розвитку депресивного стану. 

Після втрати близької людини особа може лишитися своєї звичної ролі або значення в суспільстві. Це може  призвести до відчуття беззахисності та втрати відчуття безпеки, що є однією з основних складових депресивного стану.

Горе може викликати відчуття втрати контролю над своїм життям або ситуацією. Це може призвести до почуття безсилля та відчуття невпевненості у майбутньому, що часто супроводжується депресією.

Крім того, соціальна ізоляція є однією з причин глибокого депресивного стану під час горя. Особа, яка переживає горе, може відчувати відчуження від інших людей, відчуття, що їхній біль непомічений, що призводить до соціальної ізоляції та подальшого заглиблення депресії. Горювання надскладно проживати в ізоляції.

Щоб підтримати людину, яка проживає втрату і горе, важливо бути терплячим, виявляти співчуття без спроб змінити відчуття людини. Запропонуйте практичну підтримку у побутових справах, допоможіть з доглядом за дітьми, створіть підтримуюче оточення, в якому ваша близька людина, що переживає втрату, відчує себе в безпеці і підтриманою. Надихайте на здорові звички, такі як фізична активність і здорове харчування. Допоможіть знайти професійну підтримку, якщо це необхідно.

Важливо пам’ятати, що кожна людина реагує на горе по-різному, тому варто підлаштуватися до потреб конкретної людини і виявляти повагу до її індивідуальності. Можна давати час на усамітнення, але не залишати людину саму в ізоляції дуже довго. Найкраще, коли є люди, які просто будуть слухати, які підставлять плече, в яке можна «поплакати», чи тільки помовчати поруч з кимось, бо часто біль втрати настільки великий, що його не можна вмістити в слова, має пройти час, щоб просто почати про це говорити.

Я завжди тут, щоб підтримати тебе. Я готова/готовий допомогти, будь-чим, що потрібно. Звертайся за допомогою, або просто для того, щоб поговорити.

Твій партнер був особливою людиною і його/її втрата залишиться великою втратою для багатьох.

Немає слів, що можуть виразити моє співчуття. Моє серце разом з тобою у цей важкий час.

Любов і згадки про нього/неї залишаться в серці і пам’яті багатьох. Тобі важко, але я поруч, ти не сам/сама в цьому.

Зараз дуже боляче, але ти маєш жити заради збереження памʼяті про нього..

Я не можу забрати твій біль, але хочу і можу розділити його.

Запитайте про те, як він/ вона згадує його й людина сама підкаже правильні слова підтримки саме для неї.

Принаймні ти можеш мати іншого чоловіка/жінку, ще знайдеш собі когось.

Ну, хоча б виплати отримаєш.

Я не можу уявити, як ти це робиш, ти така сильна!

Фрази, що знецінюють чи навпаки занадто героїзують втрату рідної людини, можуть бути дуже болючими і шкідливими. Такі вислови лише посилюють самотність.

Тривале горювання, яке триває більше року, ізоляція, уникнення соціальних контактів,  фізичні прояви, такі як розладу сну, апетиту, сильна втрата або збільшення ваги, непритаманна поведінка, що може завдавати шкоди людині, яка горює, або оточуючим сигналізує про те, що варто звернутися за допомогою.

Для багатьох людей горе є дуже складним процесом, і вони можуть потребувати підтримки від близьких, друзів або професійних фахівців, щоб допомогти їм подолати депресію та відновитися після втрати.

Якщо ви відчуваєте необхідність покращити власний психоемоційний стан або потребуєте психологічної допомоги, можна звернутися на безкоштовну телефонну лінію до спеціалістів Служби психосоціальної підтримки сімей військовослужбовців 0 800 332 720 чи написати свій запит фахівцям у телеграм @pidtrymkainua.